Непідкупні друзі

Безліч років тому, в давнину далеку,
Ув одній країні, по дорозі в Мекку
Занедужав раптом сам халіф-владика,
Бо біда у нього трапилась велика,
Крає його серце невимовна туга
Через те, що втратив віру в свого друга.
Порішивши друга за підступну зраду,
Мудреця він кличе серцю дать розраду.
— Скажи, мудрий старче, чи ж є десь в окрузі
Справжні, щиросердні, непідкупні друзі?
Той вклонився низько і відповідає:
— Кожен собі друга на свій смак шукає.
І для тебе друзі знайдуться хороші,
Щирі, непідкупні... Аби твої гроші.